Про театрально-перформативний проект «Гершом»

"І породила вона сина, а він назвав ім'я йому Гершом, бо сказав: Я став приходьком у чужому краї." (Вихід, 2:22)

Останнім часом у мене апатія до перформерів і, тим більше, театралів. Я може б і не відвідала жодного показу чи майстерні нового театрального проекту, якби не вдалий неймінг і моє своєчасне виявлення значення цього слова. Справа в тому, що я зараз зачитуюсь Зеноном Косідовським, а саме його книгою «Біблійні оповіді», що створена на перетині біблійної критики, археології та здорової іронії. Цікаво що книга, видана Політвидавом України у 1978 році, у своєму задумі була просвітницькою атеїстичною літературою, але на практиці стала чи не єдиним джерелом біблійних історій для наших бабусь і дідусів. Релігійний фанатизм наше все, вони просто ігнорували критичні блоки, які супроводжували кожен біблійний переказ і відрізнялись своїм інтерфейсом. Читаючи Косідовського я почала детальніше аналізувати Вихід і натрапила там на ім'я Гершом, що тепер його носить театральний проект. Гершом з древнього івриту означає чужинець, зайда, приходько. Так Мойсей назвав свого первородного сина. А назвав він його так тому, що сам був біженцем на той час — після убивства єгипетського наглядача Мойсей був змушений тікати і оселився у країні Мідіян. І тут я така — опа! Треба піти. За кілька днів мене запросили відвідати майстерню «Видима і чутна енергія», тож я, взявши свою малечу, пішла у цей стрьомний район на Підзамче.

Театрально-перформативний проект «Гершом» зараз діє у приміщенні колишньгого заводу «Рема» (вул.Заводська, 31) на п'ятому поверсі. Засновником проекту є американський режисер українського походження Сез Баумрін.

Аби прийти на зустріч потрібно було заповнити форму реєстрації, де можна було із кількох варіантів обрати вид діяльності в Майстерні: актор, танцівник, художник, музикант, вокаліст, гість, фотограф. Вже цей вибір дає зрозуміти дуже класну річ — тут вітають всіх, міждисциплінарність як основний вектор діяльності. Клас! Я обрала категорію «гість», та коли почалась майстерня — захотілось мігрувати в інші категорії, що я мабуть зроблю згодом.

Все почалось із гри. Гра проста. Такі собі кицьки-мишки. Котик ловить мишку, мишка тікає. Сез раз у раз нагадує учасникам дотримуватись максимальної тиші, бо звук зведе нанівець як втечу, так і полювання. Гра постійно повторюється, щораз у неї грають нові учасники, щораз їхні спроби бути зграбнішими і тихішими удосконалюються. Сез звертає увагу перформерів на зміну природи існування тіла при перетворенні з кота на мишу і навпаки. Щось є у його словах більше, ніж інструкції. Це якась послідовність у викладі певної філософії. На прикладі цих простих відносин кота і миші ми можемо відкрити для себе цей одвічний ритуал, зграбну пластику жертви і хутку реакцію нападника. Режисер пояснює механіку кроку, показує, викликає до експерименту затятих несміливців.

Перша частина майстерні — пошук можливостей організації себе у просторі. Це стосується не лише тіла, це не лише можливість зробити крок чи жест, знайти місце для долоні чи налагодити зоровий контакт із іншим учасником. Це пошук можливості в принципі. Сез раз по раз запитує в учасників — чи ви спробували щось нове? Чи змогли ви втілити всі рухи, які хотіли? Чи відкрили ви якусь нову можливість у своєму тілі? Я сиджу і думаю: як часто я шукаю можливість у своєму повсякденному житті? Як зміниться моє життя, якщо я почну шукати можливості?

Цікаво, що учасниками майстерні є не лише «люди мистецтва». Для Сеза важливим є баланс професіоналів та новачків. Після майстерні я поспілкувалась із режисером, цікаві були його цілі та мотивація.

Так, важливий баланс. Мене часто запитують — чому ти не хочеш працювати суто із професіоналами? Ти ж будеш мати зовсім інший результат! Так. Коли я працюю виключно з професійними акторами — результат зовсім інший. Але театр повинен відчинити свої двері. Театр має лікувати. Коли у мене були проблеми — театр допоміг мені. І ми не говорили про це. Ми просто робили це.

У мене ніколи не виникало сумнівів у лікувальній властивості театру та перформативної діяльності, адже коли ти намагаєшся організувати своє тіло в просторі, коли пробуєш налагодити контакт із партнером, коли уважно стежиш за механікою свого тіла — ти краще пізнаєш себе, а розуміння тіла — це шлях до його одужання. І йдеться не лише про фізичний стан, йдеться про усвідомлення себе, прийняття себе і пошук можливості дати собі раду в середовищі, в запропонованих обставинах.

Проект Гершом — це не лише простір для акторів, це можливість для кожного відкрити якісь нові якості свого тіла та розуму. Важливо, що в майстерні багато профі, які можуть підказати, порадити, допомогти і підтримати.

Ми раді всім. Але, гадаю, це буде справді важливо людям, які відчувають, що недоотримують можливості робити те, що їм хотілось би, про що вони мріють. Особливо перформерам, акторам, в період їхньої найбільшої креативності, коли вони в чудовій формі, а їхній розум ще досі працює. (сміється)

Мене вразила ця майстерня. Вразила професіоналізмом Сеза, його здатністю скеровувати перформерів, його здатністю вести їх, навчати їх. Це не просто механічні вправи чи тренажі, це якась певна філософія руху, деталізація природи дії, її мотиву, її початку та завершення, її результату. А ще мене вразила відкритість цього проекту — не важливо хто ти, скільки тобі років, яка твоя професія, який в тебе колір шкіри, які в тебе інтереси, які в тебе страхи. В Гершомі ти можеш стати кимось іншим. Та найперше завдання, як на мене, стати собою, прийняти себе таким, який ти є.

Після перерви Сез дає інструкції до майбутнього дійства, ділить учасників на кілька груп. Кожна група має свою природу існування і свої правила. Після коротких інструкцій Сез закликає усіх починати дійство — зараз має початись те, до чого всі учасники готувались на майстерні. Але перформери один за одним підіймають руки і ставлять запитання — а чи можна так, а чи можна сяк? Питань стає все більше і більше. Раптом режисер всміхається і каже: чим більше питань — тим більше несвобод. Я вам дав кілька простих інструкцій і три правила — не нашкодьте собі, не нашкодьте іншому учаснику і не впадьте, а якщо падаєте, то робіть це класно. А ви задаєте так багато питань, що ваша свобода стає все меншою і меншою. Дійте!

Я: Хто такий Гершом? Хто цей зайда? Це ви? Чи це кожен, хто приходить сюди?

Сез: Так, я до цього маю відношення звісно. Але відповіддю є. (довга хвилююча павза) У світі такий безлад! І ми є зайдами навіть у нашій державі. Я спостерігаю за молодими людьми, за моїми студентами тут і в Нью-Йорку. Вони ж успадкують вщерть переповнений проблемами світ із жахливою економікою. Тому те слово, хоч воно прийшло з біблійної історії, говорить нам про досвід 21 століття. Коли ми відкидаємо когось, бо не розуміємо його — це дуже боляче. І якщо мене спитають — чому ви займаєтесь театром, я відповім — бо театр лікує людей.