КОГО КОХАЄ ЗЕМЛЯ


1


Чому моя мама ховала книжки Франка у валізі під ліжком?
Чому я не можу зрозуміти що шепоче мій тато уві сні румунською?
Чому небо більше не обіймає землю?


*
Чому вогонь більше не перетворюється на хитру казкову лисицю?
Чому смуток прискорює старіння, а не навпаки?
Чому мене так зводить з розуму багряне листя клену в нашому садку?

Чому світ більше не ворушиться?
Чому цей лелека з «Домівки врятованих тварин» більше не зможе літати?


*
Чому ми одного разу раптово залишаємо наші спільноти?
Чому наше тіло є спільнотою, але нам це до кінця не зрозуміло?
Чому якось по дорозі зі школи купка снігу на моїй рукавичці стала бузковою?


*
Чому син більше не ставить мені питань?
Це означає, що він вже подорослішав?
Чому в мене з’являється все більше питань?
Це значить, що я знову стаю маленькою?

Чому з нашого міста більше не вилітають пасажирські літаки?
Чому цієї осені коріння дерев так особливо ніжно обіймає міцелій?

А що, як я більше не зможу плакати?

Хто допомагає місяцеві ховати останні жменьки муки у своєму сяйві?


*
Чому гниють захоплені виноградники?
Чому вкриваються лезами захоплені поля та порти?
Чому моря та океани палають, коли фашисти до них наближаються?

Чому, коли я вперше побачила море, я так сильно злякалась?
Як з цього страху потім з’явився мій син?
Що казала б моя бабця, якщо дізналася б, що її онук буде говорити українською?
Чи вона забула своє ім’я, коли потрапила вглиб землі?
Чи дістанеться колись її дрібненького тіла вічна мерзлота?


*
Чому зупка з кропиви така смачна, якщо в ній немає нічого окрім кропиви?

Де може вкритися людина, якщо за нею женуться дрони?


*
Хто риє таки глибокі ями у моєму розумі?
Хто досі пише мені дивні листи з Сум в 1933?

…


2

Вільний птах запитав пса: чому ти гориш?
Пес запитав небо: чому моя клітка зачинена під час небесної атаки?

Вільний птах запитав оленятко: чому ти гориш?
Оленятко питало у неба: чому мій вольєр зачинений під час небесної атаки?


*
Звідки стільки сяючих дірок в темному вагоні сибірської ночі?
Що за професор викладає мову ненависти прадавнім камінням?
Коли світ вичерпається, як ми випечемо наш хліб?


*
Що станеться з жуками та комахами, які запізнилися до лісової школи?
Якщо ми 8 років разом, чому я досі соромлюся тебе поцілувати?
Чому вулиця чужого міста стає такою рідною наступного ранку після протестів?


*
Невже я досі пам’ятаю смак юколи, якою мене пригостили на заледенілому
березі Охотського моря?
Як кішка, якої давно немає, говорить зі мною подумки та досі дозволяє
пам’ятати її запах і голос?
Чому нашими життєвими світами досі правлять люди, які бажають нам смерті?


*
Де зараз та дівчинка, яку я вчила малювати стрілочки на повіках?
Де зараз та вчителька, яка казала мені що я маю закохатися в «русскую літєратуру» щоб навчитися писати?
Як сталося так, що я пишу бо кохаюся тут, з тобою?
Як це сталося в місті, де більше не гудуть літаки?
Чи буде колись ще осінь читати наші прозорі листівки?


*
Скільки коштує пиво в підземному бджолиному барі?
Чому досі існують країни де катують поетів?
Де осінь сушить свої мокрі червоні та чорні сукні?

…


3

Хто створює пастки з розбухлих від часу та сліз радянських книг?
Чи існують світи майбутнього, які досі можуть як величезні магніти
притягувати нас?
Хто зараз виносить тіла «чужинців» із крижаних підсобок?


*
Чому іноді антидепресанти не працюють?
Якщо спокій — це так важливо, то чому наш світ досі не врятували бензодіазепіни?

Я кохаю тебе — це легально чи вже підпільно? А кого кохає Земля?

Чи є щось особливе у темряві, яка обіймає нас, поки ми спимо?
Чи досі променіють в ній жовті квадратики розтрощених хаток?


*
Хто досі шукає тіла своїх предків та рідних?
Хто вкриває золотом зневоднену шкіру диктаторів?
Хто досі виробляє кілометри колючого дроту?
Хто чує наші голоси, поки ми мовчимо?


*
Чому моя бабця не вміла читати та писати, але я пишу разом із нею?

Чому деякі ідеї досі сильніші за партії?

Як створити рух спротиву з думок про кохання?

…


4

Чи бачив ти, як іртиські щуки жадібно ковтають зорі?
Чи зможу я тобі колись це показати?

Чи ти чув колись, як шепоче глина на крутих берегах, де сплять рештки
прадавніх людей та мамонтів?
Чи ти чув, що казав їжачок залишаючи назавжди наше подвір’я?


*
Що роблять речі, коли відпочивають?
Як відчувають комети, що їх шлях ось-ось закінчиться?
Що роблять тирани, коли час висмоктує їм очі?


*
В якому домі я залишуся, коли вмру?

Скільки дієслів в поцілунку?


*
Ти зараз частіше бачиш уві сні невідомі абетки?
Ти досі отримуєш мої листи із Сум в 1933?

Скільки застарілих словників спалахують, коли ми кохаємось?

Чи це правда, що тепер мамонт та щука проводжають нашого сина до школи?


*
Чи є ікла в слові «світанок»?

Чи є в слові «жовтень» тремтіння?

Яким був перший вірш, в який ти закохався?

…


5

Як назвати час, який не минає?
Як підрахувати швидкість потягу, що не рухається в часі, а тільки відвозить нас
в міста почуттів? Якщо ми можемо на нього встигнути,
хто тоді залишиться вдома стерегти складний час замість нас?

Ти сьогодні добрішаєш чи злішаєш?
Чи можуть лють і ніжність зруйнувати всі ці затхлі стіни глобальної
оманливої доброти?


*
Чи є така пісня, яку не знає солончак?

Що сталося з льодовиками, якщо вони раптово відкрили тисячі скорботних очей?

Чи існує така множинність, що тримається купкою тільки через пристрасть незгоди?


*
Де ховає трембіта свій крик, коли гуляє спустошеним містом?
Як з’явилося таке мистецтво, що може робити кам’яний хліб?

Що сталося з частинками радіації, коли вони опустилися в тіло мого тата?
Що сталося з моїм близнюком, коли я поглинула його і залишила в своєму тілі?


*
Де ми жили, коли нас не було?
Хто щоночі вмикає старий магнітофон посеред безлюдного степу?

…


6

Світ без надії — це світ?
Чому для когось мир — це війна?


*
Як сплітаються в обіймах зруйновані вежі зв’язку?
Що сталося, коли хтось переплутав всі мови і залишив нас в місті, де назви не мають вулиць?


*
Коли ти хворієш — твоя самотність загострюється чи навпаки?

Що сильніше сяє вночі — зниклі мови чи планети?

Чи оселились вже наші маленькі примари в порожніх пачках від цигарок?


*
Як думаєш, чи можливо зробити так, щоб одним жестом пробачити всім усі борги?
Як думаєш, чи зможемо ми колись навчатися разом із восьминогами в підводних школах?


*
Чи плакав дощ до того, як ми з ним зустрілись?

Які таємниці минулого знають торф’яники?

Скільки бомб у сутінках?

…


7

Хто буде топити печі в моєму селі, коли там вже нікого не буде?

Чи повертатимуть назад ріки, щоб подивитись востаннє
в очі коханих палаючих лісів?


*
Куди пішов мій сон про велике скупчення народів в полонині без світла та неба,
що я побачила в лікарні напередодні пологів?
Чи можна мені буде ще його додивитися?


*
Скільки мов усамітнення можна вивчити за все життя?

Куди зникає наш сміх, коли ми залишаємо простір?

Хто врятує нас, коли попілом вкриються всі кордони?


*
Скільки разів треба перечитувати записку Хвильового, щоб вона почала говорити його голосом?
Чи це правда, що Махно десь досі ремонтує наше паскудне взуття?
Що він не спав багато десятиліть? Чи є можливість дати йому відпочити?

А що, як я більше не зможу плакати? Ти зможеш плакати замість мене?


*
У підземному барі ти плачеш чи смієшся?


*
Чи прискорюється стук твого серця, коли ти чуєш пісні останніх китів?

Як можливий такий світ в якому звук сирени стає рідним?

Чи є ще в моєму рідному місті те іржаве «чортове колесо»,
з якого неможливо спуститись?

Чи з’являється у когось щось нове, коли я втрачаю волосся та зуби?

…


8

Коли моя мама ховала книжки Франка під ліжком, що ховалося разом із ними?
Коли я їх знайшла, чому не звільнила тих невидимих інших?
Як це пов’язано зі смаком льодяника, який був у мене в ту мить за щокою?


*
Як ніч гладить тебе по голові, коли мене немає?
Як тоді вітер жене небом невідомого звіра червоних хмар?


*
Чи багато кімнат бідності ти відвідуєш? Чи багато кімнат втрати?
Як плющ, обіймаючи руїну, ховає товаришів?
Це зараз відбувається? Чи сто років потому?

Коли ненависть злизує сіль з твоєї шкіри — як воно відчувається?


*
Чому мій маленький дідо хотів отруїти вином румунських фашистів?
Хто ганяє пустками імперій зламаний рефрижератор?


*
Скільки ще буде існувати та сила, яка тримає ластівку в небі?
Про що думатимуть хробаки, коли просвердлюватимуть мої скроні?


*
Чому я знала тебе, коли ми ще не були знайомі?
Чому ми зустрічаємося тоді, коли вже не можемо один одного впізнати?

Якщо чорнозем п’є промені, тоді що він потім повертає жадібному сонцю?
Чи зможу і я колись справді віддати все, що в мене є?
Чи стане тоді дійсно вільним наш поцілунок?

…