У процесі зростання особистість на своєму шляху зіштовхується з різноманітними проблемами та стресовими ситуаціями, які вимагають від неї прийняття тих чи інших рішень для їх подолання і подальшого розвитку. Часто проблеми несуттєві і не вимагають великої кількості внутрішніх ресурсів, часу та зусиль на подолання. Ці проблеми часто накладаються один на одного, тим не менш не потребують високих затрат на вирішення.

Однак іноді, людина зіштовхується з комплексними проблемами, які вимагають складного рішення, яке у своє чергу потребує складної поведінкової реакції, внутрішніх ресурсів та зусиль. Людина як складна біопсихосоціальна істота у процесі еволюції виробила певні шаблони, що визначають поведінкові та емоційні реакції на ті чи інші проблеми та складаються в складну стратегію поведінки — копінг-стратегії. Вони покликані стати інструментом у вирішенні життєвих труднощів особистості, завдяки визначеним реакціям та діям у відповідь на стресори та вплив оточення.

Однак особистість не завжди може завдяки копінг-стратегії створити образ наступних своїх дій для вирішення проблеми, або ці дії мають досить низьку ефективність як відповідь на актуальну проблему. Саме тому перед людиною постає необхідність відкорегувати власну копінг-стратегію для покращення власних адаптаційних можливостей та пошуку кращих варіантів вирішення проблеми.

У цій роботі, я хочу висвітлити психологічні особливості копінг-стратегій особистості.

Копінг-стратегія як механізм подолання труднощів

Поняття «копінг» походить від англійського слова «cope» - перебороти, впоратися, подолати і в психологічній літературі розуміється як поведінкові, когнітивні та емоційні зусилля, спрямовані на подолання труднощів у житті. Когнітивні зусилля спрямовані на аналіз ситуації, складання можливого плану дій та пошук альтернативних варіантів подолання ситуації. Прикладаючи емоційні зусилля людина шукає соціальної підтримки та намагається контролювати власні емоційні реакції, почуття та стан. Поведінкові ж зусилля пов’язані з вольовою сферою людини та забезпечують їй можливості досягнути необхідних результатів.

Подолання стресу спрямоване на пошук шляхів для зміни взаємозв’язку людини з умовами навколишнього середовища або десенсибілізації переживань та реакції на них. Хоч під копінгом і розуміється прикладання певних зусиль, однак вплив копінг не завершується на умовах, що значно перевищують ресурси людини, а й накладається на повсякденні стресові чинники.

Стівен Хобфол вбачав у копінг-стратегіях кілька важливих для особистості функцій. По-перше, вони сприяють успішному пристосуванні до навколишнього середовища. По-друге, вони перешкоджають розвитку психічних патологій, особистісних порушень тощо. Тобто виконують буферну функцію. Однак, подібні функції виконуються лише конструктивними копінг-стратегіями, тобто віддають перевагу оптимістичному погляду на життя та реалістичному підходу до життя, а також мотивації до досягнення успіху, а не униканню помилок. Крім цього, варто зазначити, що головною задачею стрес долаючої поведінки залишається адаптація до вимог середовища, та в якому сенсі опанування ними, послаблення та пом’якшення цих вимог, погашення стресової дії чинників завдяки звиканню до них або униканню.

Для стрес-долаючої поведінки вкрай важливе наявність внутрішніх особистісних ресурсів, що забезпечують стресостійкість та можливість орієнтуватися у незвичних, страшних та стресових ситуаціях. До таких ресурсів зазвичай відносять: «Я-концепцію», інтернальний локус контролю, ресурси когнітивної сфери, афіліації, емпатія, позиція людини до навколишнього світу, духовність, мотиваційна структура особистості, ресурси навколишнього середовища, оточуючі люди, навички пошуку, надання та отримання соціальної підтримки.

Головним завданням стрес-долаючої поведінки полягає у підтримці благополуччя людини, що включає в себе фізичне та психічне здоров’я, задоволеність соціальними відносинами. І у цьому контексті, необхідно визначити різницю між копінг-стратегіями та психологічними механізмами захисту, оскільки й ті, й інші мають на меті одне і те саме.

Важливо наголосити на тому, що копінг-стратегії не статичні, а динамічні конструкції, що можуть змінюватися в залежності від ситуації. Людина не володіє лише однією копінг-стратегією чи кількома із однією категорії, наприклад активної. Людина за життя перебуває в різноманітних ситуаціях, в яких реагує по різному і тому в неї виробляються різні копінг-стратегії для вирішення різних проблемних ситуацій. Так у ситуації, що напряму загрожує життю людини, особистість може дотримуватися стилю продуктивного подолання, наприклад, фокусування на вирішенні проблеми, а ситуації небезпеки здоров’я використовувати фокусування на позитивних моментах. У ситуаціях, коли існує загроза соціальному статусу, особистість може використовувати непродуктивний стиль копінг-стратегії, наприклад, виміщення своїх невдач на інших або вживання наркотиків.

Незважаючи на те, що копінг-стратегії представляють собою динамічні когнітивні структури, їм властива певна стабільність, оскільки є базисними стратегіями поведінки людини, які проявляються однаково в ситуаціях схожого типу. Вони виникають у наслідок індивідуально-типологічних особливостей людини та взаємодії людини з навколишнім середовищем. У науковій літературі існує класифікація копінг-стратегій за способом подолання проблеми.

Основною відмінністю копінг-стратегій від психологічних захисних механізмів полягає в тому, що копінг-стратегії використовуються особистістю свідомо, і можуть змінюватися від обставин. Однак у науковій літературі, інколи, зустрічається думка, що копінг-стратегії не завжди усвідомлюються і можуть використовуватися людиною несвідомо.

 Психологічні захисні механізми є вродженими та набувають менш гнучкого характеру, переносяться від однієї ситуації до іншої, незалежно від зміни деталей обставин, і в разі закріплення можуть стати дезадаптивними. Вони інколи можуть виступати в ролі копінг-стратегії. Умовою для такого переходу слугує усвідомлення власних захисних механізмів, вибір та застосування найбільш адаптивного з них.

Копінг-стратегії характерна антипаційна властивість, тобто прогнозування проблемних ситуацій та створення, завдяки ній, плану вирішення майбутньої проблеми. Відмінності також спостерігаються у структурі цих психологічних феноменів. Структура копінгу складається у кілька етапів:

1) Сприйняття стресору;

2) Когнітивна оцінка — свідоме або несвідоме оцінювання наслідків стресового чинника;

3) Вироблення стратегій подолання стресу — створення плану дій або когнітивної схеми, що мають на меті подолання стресової ситуації;

4) Оцінка власних дій.

У той же час структуру психологічних захистів можна описати наступним чином:

1) орієнтування на внутрішні якості — захист «Я» особистості від руйнування цілісності особистості;

2) Захисні механізми активуються при зовнішній та внутрішній загрозі цілісності особистості. До внутрішньої загрози відносяться відчуття нестабільності при стресових стимулах, а до зовнішньої — дії людей чи цілої групи;

3) Залежність засобів захисту від внутрішніх ресурсів, зовнішньої ситуації та можливостей до руйнування цілісності загрозливого чинника.

Інакшими словами, копінг-стратегії — це стилі поведінки, що орієнтуються на адаптацію до стресової ситуації та задоволення виникаючих потреб. Вони вимагають значно більше енергії та когнітивних, поведінкових та емоційних зусиль. Захисні механізми — когнітивні способи уникнення руйнування цілісності особистості, завдяки зменшенню рівня стресу, тривоги, емоційного напруження, що часто може призводити до погіршення проблемною ситуації. Вони переважно захищають певну я-концепцію людини, блокуючи інформацію про внутрішні та зовнішні чинники, які можуть зруйнувати уявлення людини про себе.

Класифікація копінг-стратегій

Серед великого різноманіття копінг-стратегій дослідники виділяють 3 базові стратегії — розв’язання проблем, пошук соціальної підтримки та униканням. Кожна із цих копінг-стратегій мають власні специфічні характеристики. Стратегія, що передбачає розв’язання проблем, за своєю суттю є активною поведінковою стратегіє, за допомогою якої людина використовує власні особистісні ресурси для пошуку можливих варіантів вирішення проблеми. Такою є активною поведінкою стратегією є й пошук соціальної підтримки, але за допомогою неї людина звертається по допомогу до власного соціального оточення з метою ефективного вирішення проблеми. Стратегія уникання вже є пасивною та передбачає уникання оточуючого світу й витіснення необхідності вирішення поставленої перед людиною задачею чи нової проблеми.

Крім трьох базових копінг-стратегій деякі дослідники відзначають й інші. Наприклад, R.S. Lazarus & S. Folkman виділяють наступні види копінг-стратегій: стратегія конфронтації, стратегія дистанціювання, стратегія самоконтролю, стратегія пошуку соціальної підтримки, стратегія ухвалення відповідальності, стратегія уникнення, стратегія планового розв’язання проблеми, стратегія позитивної переоцінки. Всі ці види копінг-стратегій так чи інакше відносяться до однієї із трьох базових копінг-стратегій і поділяються на активні та пасивні форми.

Активна форма копінг-стратегії включають в себе цілеспрямовані дії для усунення або послаблення впливу стресових ситуацій. До активних стратегій подолання відноситься «розв’язання проблем» та усі варіанти поведінки людини, спрямовані на вирішення проблемної ситуації, та «пошук соціальної підтримки», в якій людина спрямовує свої зусилля на отримання допомоги у вирішення проблеми. Ця форма спрямована на зменшення негативного впливу гострих життєвих подій і розтягнутих у часі стресових факторів У той час як пасивна форма копінг-стратегії передбачає несвідоме використання різних. психологічних механізмів захисту, як спосіб зниження емоційної напруги або уникнення появи її як такої, а не безпосередній вплив на стресову ситуації, щоб її подолати. До пасивної форми входить стратегія «уникнення» та відповідно інші її варіанти. Однак деякі дослідники вказують на те, що деякі види уникнення можуть набувати активної форми. Пасивна форма копінгу, на відміну від активної, характеризується більшим проявом депресії і можливих проблемних наслідків. Яскравим прикладом таких наслідків може слугувати прояви наркозалежності у людей, що обрали стратегію «уникання» за допомогою алкоголю та інших наркотичних речовин.

Крім розділення копінг-стратегій на пасивні та активні, їх можна розділити і за ступенем їх ефективності, тобто за ступенем розв’язання проблеми, що з’явилася перед суб’єктом, досягнення цілі у стресовій ситуації. J.Willi і E. Heim розділяють копінг-стратегії на продуктивні, відносно продуктивні та непродуктивні. До продуктивних копінг-стратегій слід віднести ті, що допомагають швидко і ефективно справлятися зі стресом, наприклад «розв’язання проблеми», «стратегія соціальної підтримки» та інші.  До відносно продуктивних відносяться стратегії подолання відносяться стратегії, що можна застосувати лише у певних ситуаціях, або в моментах незначного впливу стресових факторів. Серед них можуть бути «стратегія планового розв’язання проблем», «стратегія позитивної переоцінки» та інші. Неконструктивними стратегіями автори називають ті, які не допомагають ні усунути проблему, ні знизити емоційну напругу.

E. Frydenberg, R. Lewis виділили 18 стратегій копінг-стратегій, об’єднаних у три різні стилі. Перший стиль вони назвали «продуктивним подоланням», що спрямоване на вирішення проблеми. Сюди відносяться: «фокусування на розв’язанні проблеми, тобто обдумування проблеми з урахуванням інших точок зору); наполеглива робота, добросовісне ставлення до навчання і високі досягнення; фокусування на позитиві, тобто оптимістичний погляд на речі, підтримка бадьорості духу; активний відпочинок, що проявляється у зміні діяльності (найчастіше заняття спортом). Другий стиль називається проміжним, і він орієнтований на отримання соціальної підтримки. Сюди входять: пошук соціальної підтримки, що проявляється у прагненні поділитися проблемою, заручитися підтримкою та схваленням; спілкування з близькими і набуття нових знайомств; прагнення належати до соціальної групи; колективні дії (пошук команди однодумців для вирішення спільної проблеми); звернення до професійної допомоги; пошук духовної опри — читання релігійної літератури, молитви, спілкування з духовними наставниками. Третій стиль не сприяє розв’язанню проблеми, і тому названий непродуктивним. До цього стилю відносять наступні копінг-стратегії: неспокій — тривога за майбутнє загалом і особливо за своє майбутнє; надія на диво, розпач — відмова від яких-небудь дій з усунення проблеми; розрядка — покращення самопочуття за рахунок випускання пари; виміщення своїх невдач на інших, вживання наркотиків; блокування проблеми — свідоме ігнорування;

Перший спосіб — інтелектуальний. Він передбачає синтезування інформацію про подію, аналізування ситуації і проблеми з різних сторін та спроби знайти різні підходи.

Емоційний спосіб — прояв емоцій та почуттів, а також в оповіданні про прожиті почуття та емоції в наслідок появи стресової ситуації. Цей спосіб зазвичай проявляється за допомогою проекції та сублімування, і тому людина може використовувати для вираження власних почуттів різні види мистецтва, наприклад, танців чи малювання.

Соціально-стриманий тип подолання проявляється у використані творчості та уяви для уникання спогадів та пошуків способу подолання проблеми. Завдяки цьому способу люди спрямовують свою увагу на позитивні думки, інтерпретування снів, довіру інтуїції, які підтримують їх у складній ситуації.

Духовно спрямований тип подолання — пошук сенсу життя в містичних чи релігійних практиках, соціальній відповідальності, системі цінностей чи ідеології.

Фізіологічно спрямований тип подолання відзначається спробами розслабитися за допомогою сну чи їжі. Людям з таким способом подолання проблем важливе перебування на свіжому повітрі.

Висновок

Отже, копінг-стратегії — це стилі поведінки, що орієнтуються на адаптацію до стресової ситуації та задоволення виникаючих потреб. Копінг складається з трьох складових — емоційної, поведінкової та інтелектуальної. Когнітивні зусилля спрямовані на аналіз ситуації, складання можливого плану дій та пошук альтернативних варіантів подолання ситуації; емоційні зусилля — пошук соціальної підтримки; Поведінкові зусилля — вольові зусилля, спрямовані на подолання життєвих труднощів. Для активного використання стрес-долаючої поведінки необхідна наявність внутрішніх ресурсів, які виражаються у "Я-концепції", інтернальному локус контролі, ресурсах когнітивної сфери, афіліації, позиції до навколишнього світу, духовності, мотиваційній структурі особистості, ресурсах навколишнього середовища, оточуючих людей, навичках пошуку, надання та отримання соціальної підтримки. Копінг-стратегії можуть бути активними, тобто направленими на вирішення проблеми, та пасивними, що спрямовують особистість на уникання проблемної ситуації. До активних копінг-стратегій відносяться такі категорії як "розв’язання проблем" та "пошук соціальної підтримки" та інколи навіть "уникнення проблем". До пасивних же — "уникнення проблем". Усі ці копінг-стратегії можуть бути універсальними, тобто ефективними в будь-яких проблемних ситуаціях, малоефективними, ефективність яких залежить від умов, в яких опинилася особистість, та неефективними, які ніяк не сприяють вирішенню проблем.

Література

1.     Карамушка Л.М., Снігур Ю.С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології. Том 1. Випуск 55. УДК 159.9.019/07:373. С 23.;

2.     Шайхлісламов З.Р., Горбенко В.Ю. Теоретичні підходи визначення копінг-стратегії поведінки особистості. Українська інженерно-педагогічна акадмія. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Психологія. УДК 159.99. с 64;

3.     Пташник М.С. Копінг-стратегії як фактор стресостійкості здобувачів вищої освіти в умовах воєнного стану. Вищий навчальний приватний заклад «Дніпровський гуманітарний університет» Навчально-науковий інститут. С 7-82;

4.      Попович Я. О. Психологічний супровід та корекція копінг-стратегій постраждали від домашнього насильства жінок. ДЗВО «Університет менеджменту освіти»; PSHYHOLOGY JOURNAL; НАПН України, м. Київ. с 19;

5.      Волошок, О., & Прус, С. (2021). ПОВЕДІНКОВІ ПРОЯВИ КОПІНГ-СТРАТЕГІЙ У ОСІБ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ. Молодий вчений, 1 (89), 146-151. https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-1-89-31

6.      Онуфрієва, Л. А., & Ващенко, І. В. (2018). Концептуальні межі поняття копінг–стратегій особистості у психології. Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології", (41), 228–239. https://doi.org/10.32626/2227-6246.2018-41.228-239